Тренінг для батьків "Спілкування без перешкод"

1. Мета:Ознайомити батьків з основами партнерського спілкування. Сприяти особистісному розвитку.

Обладнання: дошка, крейда, годинник, стакан.

І. Вступ.

Мета: знайомство, налаштування на активну роботу у групі.

1.Презентація теми “Спілкування без перешкод”

Надати визначення терміну “тренінг”, розповісти, що буде відбуватися під час цього процесу, його мета та завдання.

Тренінг –це практичне заняттязневеликими лекційними фрагментами, де кожен отримує результат відповідно до своїх запитів, більш активна позиція дає можливість більшому особистісному зросту.

ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ТРЕНІНГУ В ТОМУ, ЩО ЛЮДИНА ЗАПАМ’ЯТОВУЄ

10% ВІД ПОЧУТОГО

50% ВІД ТОГО ЩО ПОБАЧИВ

70% ВІД ПРОГОВОРЕНОГО

90% ВІД ТОГО ЩО ЗРОБИВ, ВІДЧУВ.

Спілкування—це процес взаємодії двох або більше людей на основі передачі певної інформації один одному.

Згадайте дітей-мауглі, які виховували­ся тваринами, відповідно, вони не вміли, не навчилися говорити, спілкуватися. По­треба в спілкуванні є в усіх людей, і її не­задоволення приводить до переживання самотності (наприклад. Робінзон). Для того, щоб спілкування було ефективним, потрібно не тількивміти говорити, а йслу­хати.В спілкуванні важливі міміка, жес­ти, поза.

Спілкування включає в себе три сторони:

комунікативну— це обмін інформацією, думками, почуттями між людьми;

перцептивну— сприйняття співбесідниками один одного під час спілкування, встановленнями між ними взаєморозуміння;

інтерактивну— організація взаємодії між людьми, узгод­ження спільних дій, розподіл між ними функцій та обов'язків, взаємовплив співбе­сідників.

.2.Правила роботи.

Обговорення правил роботи.

тут та зараз (говорити про те , що відбувається зараз у групі);

конфіденційність (кожен з учасників тренінгу морально відповідає за інформацію, яку учасники повідомляють про себе);

відвертість (кожен говорить про свої почуття, думки, враження які є насправді).

3.Вправа “Знайомство”.

Хід вправи: батькам пропонується назвати своє ім’я та найзначуще про себе.

4.Вправа “Очікування, побоювання”.

Мета: допомогти батькам усвідомити власні очікування, страхи та потреби, зрозуміти, наскільки вони збігаються з очікуваннями, страхами та потребами інших.

Хід вправи: батькам пропонується в 2-3 фразах розповісти, що кожен очікує від тренінгу, що тримає у напруженні та які в них є побоювання.

Інформація для тренера.

У членів групи, як правило, є проблеми, пов’язані з батьківсько-дитячими стосунками. У декого існують проблеми іншого плану, але тренінг спілкування може сприяти їх розв’язанню (проблеми подружніх взаємин, особисті проблеми тощо), надати поштовх у особистісному зростанні.

Слід звернути увагу на проговорені запити, які неможливо вирішити за темою даного тренінгу(за браком часу), відкоригувати запит з метою створення ситуації зацікавленості.

ІІ. Основна частина.Продовження знайомства, робота за темою.

1. Вправа “ Пересадки ”

Мета: зняття напруги, активізація уваги та мислення.

Хід вправи: ведучий стає у центр кола, виносить свій стілець за коло.

Інструкція: Зараз у нас буде можливість продовжити знайомство. Зробімо це так: стоячий у колі пропонує помінятися місцями (пересісти) всім тим, у кого є названа ознака. Наприклад, я скажу: “Пересядьте всі ті, у кого одна дитина”, - всі, у кого одна дитина, повинні помінятися місцями. При цьому той, хто стоїть у колі, повинен постаратися зайняти вільне місце. Той хто залишиться без місця, продовжить гру.

Використаємо цю ситуацію для того, щоб кожен більше взнав про інших.

Розповісти про стилі спілкування: конкуренція, ухилення, пристосування, компроміс та співробітництво.

2. Вправа “Склянка чаю” Н.Ю. Хрящової

Мета: опрацювання стилів спілкування, визначити значимість встановлення контакту.

Хід вправи:ведучий обирає учасників на виконання ролей; 1 провідник та 3-4 пасажири.

Учасники, які за бажанням обрали для себе роль пасажира, виходять за двері.

Інструкція для провідника. “Ваша зміна через 10 хв. закінчується. Ви вже все зробили та сподіваєтесь відпочити. Але зараз до Вас зайде новий пасажир, який хоче чаю. Як би він Вас не просив, Ви повинні чаю не давати, але якщо він проситиме з такої позиції, що Вам захочеться дати чай, Ви можете це зробити”.

Інструкція для пасажира. “Ви чекали поїзда та змерзли. Вам дуже хочеться чаю. Попросіть у провідника чаю так, щоб він Вам не відмовив”.

Чай просять по черзі кожен окремо.

Інструкція для глядачів - всі інші “Уважно слухайте та визначайте, що допомагало, що заважало пасажиру отримати чай”.

Обговорення за питаннями, що допомагало, що заважало пасажиру отримати чай.

“Пасажири“ розповідають про свої почуття.

Після “провідник“ розповідає свої враження, говорить, що його спонукало йти назустріч проханню, а що заважало.

Слід обговорити, що сприяє досягненню успіху в ситуації. Учасники можуть називати такі моменти: розуміння інтересів, урахування інтересів співрозмовника, стилі партнерського спілкування, хороший емоційний контакт, відкритість тощо.

Відмітити проблемні ситуації у спілкуванні між батьками та дітьми. Нагадати психологічні особливості підліткового віку.

ІІІ. Заключна частина.

1.Вправа “Асоціації”

Мета: надати можливість кожному учаснику тренінгу отримати зворотній зв'язок у доброзичливої атмосфері.

В коло ставлять стіл, один учасник сідає, всі інші по черзі розповідають свої асоціації, які він викликає (предмети, рослини, тварини, пісні, художні образи, крилаті вислови тощо).

2.Підбиття підсумків. “ Рефлексія тут і тепер”

Мета: ознайомлення з сутністю психологічної рефлексії та поступовий розвиток навичок рефлексії.

Відповісти на запитання.

1.Яким для мене був тренінг.

2.Що було для мене найважливішим.

3.Як я себе почуваю.

Психолог підсумовує.

Сьогодні ви відкрили для себе важливу грань особистого самовдосконалення , отримали знання з психології спілкування. Дякую всім за роботу. До наступної зустрічі.

Роль батьків у розвитку дитини

У гарних батьків виростають гарні діти. Як часто чуємо ми це твердження. Але іноді важко пояснити, що ж це таке – гарні батьки. Майбутні мама і тато думають, що гарними можна стати, вивчивши спеціальну літературу чи опанувавши особливі методи виховання. Безсумнівно, педагогічні і психологічні знання необхідні, але одних знань мало. Чи можна назвати гарними тих батьків, які ніколи не сумніваються, завжди впевнені у своїй правоті, завжди точно уявляють, що дитині потрібно, і що їй можна; які у кожну мить часу знають, як правильно підійти, і можуть з абсолютною точністю передбачити не тільки поведінку власних дітей у різних ситуаціях, але і їхнє подальше життя? Батьки складають найперше суспільне середовище дитини. Особистості батьків грають суттєву роль у житті кожної людини. Невипадково, що до батьків, особливо до матері, ми думкою звертаємося у важку хвилину життя. Разом з тим, почуття,якими забарвлені відносини дитини і батьків – це особливі почуття, відмінні від інших емоційних зв*язків. Специфіка почуттів, що виникають між дітьми і батьками, визначається, головним чином, тим, що турбота батьків необхідна для самого життя дитини. А нестача батьківської любові – дійсно життєво необхідна потреба маленької людської істоти.

Перше й основне завдання батьків – це створення у дитини впевненості в тому, що її люблять і про неї піклуються. Ніколи, ні при яких умовах,у дитини не повинні виникати сумніви у батьківській любові. Найприродніший і найнеобхідніший з усіх обов*язків батьків – це ставлення до дитини, в будь-якому віці, з любов*ю і повагою. Глибокий постійний психологічний контакт із дитиною – це універсальна вимога до виховання, яка в однаковому ступені може бути рекомендована всім батькам, контакт необхідний у вихованні кожної дитини в будь-якому віці. Саме відчуття і переживання контакту з батьками дають дітям можливість відчути й усвідомити батьківську любов, прихильність і турботу.

Основою для збереження контакту – є щира зацікавленість в усьому, що відбувається в житті дитини, зацікавленість до його дитячих, нехай самим дріб*язковим і наївним, проблемам, бажання зрозуміти, бажання спостерігати за всіма змінами, що відбуваються в душі та свідомості зростаючої людини. Цілком природно, що конкретні форми і прояви цього контакту широко варіюють, у залежності від віку й індивідуальності дитини. Але корисно замислитись і над загальними закономірностями психологічного контакту між дітьми і батьками в родині. Контакт ніколи не може виникнути сам собою, його потрібно будувати з дитиною. Коли говориться про взаєморозуміння, емоційний контакт між дітьми і батьками, мається на увазі деякий діалог, взаємодія дитини і дорослого.

Діалог . Головне у встановлені діалогу - це спільний потяг до загальної мети, спільне бачення ситуації, спільність у напрямку дій. Мова йде не про обов*язковий збіг поглядів і оцінок. Найчастіше точка зору дорослих і дітей різна, що цілком природно при розходженнях досвіду. Однак першорядне значення має сам факт спільної спрямованості до вирішення проблем. Дитина завжди повинна розуміти, якими цілями керується батько в спілкуванні з ним. Дитина, навіть у найменшому віці, повинна ставати не об*єктом виховних впливів, а союзником у загальному сімейному житті, навіть її творцем. Саме тоді, коли дитина бере участь у загальному житті родини, розділяючи всі її цілі та плани, зникає звичне виховання, поступаючись місцем справжньому діалогу.

Прийняття. Крім діалогу для вселення дитині відчуття батьківської любові необхідно виконувати ще одне надзвичайно важливе правило. Психологічною мовою ця сторона спілкування між дітьми і батьками називається прийняттям дитини. Під прийняттям розуміється визнання права дитини на властиву їй індивідуальність, несхожість на інші,у тому числі несхожість на батьків. Приймати дитину – значить затверджувати неповторне існування саме цієї людини, із усіма властивими їй якостями. Насамперед, необхідно з особливою увагою відноситися до тих оцінко, які постійно висловлюють батьки в спілкуванні з дітьми. Варто категорично відмовитися від негативних оцінок особистості дитини і властивих їй якостей характеру. На жаль, для більшості батьків стали звичними висловлювання типу: «От безглуздий! Скільки разів пояснювати, негідник!», «Так навіщо ж я тебе на світ народила, упертюх!», «Любий дурень на твоєму місці зрозумів би, як зробити!». Усім майбутнім і нинішнім батькам варто дуже добре розуміти, що кожне таке висловлювання, яким би справедливим по суті воно не було, якою би ситуацією не викликалося, робить серйозну шкоду контакту з дитиною, порушує впевненість у батьківській любові! Необхідно виробити для себе правило не оцінювати негативно самої дитини, а критикувати тільки невірно здійснену дію чи помилковий, необдуманий вчинок. Формула істинної батьківської любові, формула прийняття – це не «люблю,тому що ти – гарний», а «люблю, тому що ти є, люблю такого, який є».

«Своєчасні знання про СНІД - основа профілактики»

Зміст

Вступ. 2

Мета, завдання та вимоги до проведення тренінгу. 3

Вимоги до проведення тренінгу. 4

Ключові поняття. 5

Частина І. Знайомство. 6

Частина ІІ. Хід тренінгу. 8

Тренінгова вправа №1. 8

Тренінгова вправа №2: Мозкова атака. 8

Міні-лекція про походження СНІДу. 8

Тренінгова вправа №3. Ситуативне завдання. 10

Тренінгова вправа №4. Тест: «Що Ви знаєте про СНІД?». 10

Міні-лекція про протікання хвороби СНІД.. 13

Тренінгова вправа №5: 14

Тренінгова вправа №6. Ситуаційні завдання. 15

Міні - лекція. Розповсюдження ВІЛ/СНІДу в світі. 16

Тренінгова вправа №7. 17

Міні-лекція про необхідність знань про СНІД.. 18

Зворотний зв'язок. Підбиття підсумків тренінгу. 20

Використана література. 22

Додаток 1. 24

Вступ

СНІД – одна з найважливіших і трагічних проблем, що виникла перед людством наприкінці ХХ сторіччя. Суть цієї проблеми не лише в тому, що в наш час мільйони людей інфіковані на СНІД – це значна економічна проблема, оскільки утримання та лікування хворих, розробка та виробництво діагностичних та лікарсьських засобів вже зараз коштують мільярди, але і в тому , що до цього часу немає радикального методу лікування та профілактики цієї інфекції яка викликає смерть хворих протягом кількох місяців чи років. Наразі, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 35 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 30 мільйонів померлих та ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо в світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини. Не хочемо вірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного.

15років у світі 1 грудня є Днем боротьби зі СНІДом, а в остані роки його перейменовано в "Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими".

В Україні, як і в іншх країнах світу, цей день покликаний привернути увагу людей до існуючої проблеми. Україна, де показник поширення ВІЛ складає 1,4%, залишається найуразливішою країною в Європі. Епідемія в нашій країні, що розвивається під впливом практики вживання ін’єкційних наркотиків і незахищеного сексу, не має ознак зменшення. Щорічно кількість нових зареєстрованих випадків ВІЛ продовжує зростати.

При вихованні молодого покоління, пріоритетним напрямком є збереження життя та здоров’я людини. Позитивного результату можливо досягнути при проведенні роз’яснювальної роботи у формі тренінгів, акцій, семінарів, рольових ігор...

Запропонований матеріал може бути використаний довільно з обов’язковим виконанням частини 1: „Знайомство” та частини 3 : „Зворотний зв’язок. Підбиття підсумків тренінгу”.
"Якщо ти не знаєш ні себе, ні супротивника – ти програєш.

Якщо ти знаєш тільки себе - можливо, ти виграєш.

Якщо знаєш і себе, і супротивника - перемога буде на твоєму боці".

Сунь-Цзи “Мистецтво війни”

Мета, завдання та вимоги до проведення тренінгу

Мета:

Сформувати в учнів необхідні знання про існуючу проблему сучасності - ВІЛ/СНІД і особисту відповідальність за свою поведінку.

Завдання:

1. Налаштувати учнів до обговорення маловідомої для них проблеми у невимушеній обстановці, за допомогою тренінгових вправ.

2. Дати загальне уявлення про те, що таке ВІЛ, ВІЛ-інфекція, СНІД за допомогою міні-лекцій.

3. Переконати школярів у необхідності раннього пізнання проблеми, що дозволить правильно усвідомити небезпеку хвороби і особисту відповідальність кожної людини за своє здоров'я.

4. Створити умови для одночасного отримання інформації і обговорення незрозумілих моментів, для того, щоб закріпити отримані знання, сформувати навики поведінки.

5. Навчити учнів поєднувати свої знання, усвідомлення ступеня ризику і поведінку.

Обладнання: дошка, крейда, маркери, листи паперу

Вимоги до проведення тренінгу:

• просторе приміщення, де стільці виставлені в коло (тренінгове коло), щоб учні сиділи обличчям один до одного (це сприяє вільному спілкуванню, зручності проведення вправ і розминок, довірливій обстановці, наявності інтересу і уваги з боку учасників);

• створення і підтримка доброзичливої довірчої атмосфери протягом всього тренінгу;

• необхідно заохочувати учасників тренінгу і стежити за тим, щоб всі брали в ньому участь;

• учитель не повинен нав'язувати свою думки, в той же час, йому необхідно підвести клас до поставленої мети заняття;

• учитель повинен дотримуватись часових рамок кожної вправи;

• на початку тренінгу проводиться вправа «знайомство» і приймається «угода» (правила роботи групи);

• обов'язкове поєднання подачі теоретичного матеріалу з проведенням інтерактивних вправ і розминок;

• на початку тренінгового заняття оголошується мета і завдання заняття, а в кінці підводяться підсумки.

Радимо також провести асоціативну виставку "Молодь та СНІД - це серйозно" (див. додаток 1).

Ключові поняття:

ВІЛ - вірус імунодефіциту людини;

Віл-інфекція - інфекційне захворювання, яке протікає з ураженням життєво важливих клітин захисної (імунної) системи організму, виникає в результаті зараження ВІЛ, має декілька стадій;

СНІД - синдром набутого імунодефіциту, є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції;

Імунна система людини - забезпечує захист організму (імунітет) від хвороботворних мікробів, вірусів, найпростіших, паразитарних інфекцій, пухлинних клітин.

Частина І. Знайомство

Знайомство є необхідною процедурою першого заняття будь-якого тренінгу. Воно неодмінно проводиться навіть у тому випадку, коли учасники знають один одного. Знайомство дозволяє активізувати групу, залучити її учасників в процес навчання, розвинути навики спілкування.

Мету процедури знайомства можна вважати досягнутою, якщо учасники відчули зацікавленість в подальшому процесі навчання.

1. Гра «Ланцюжок». Всі учасники по колу називають свої імена. Причому, кожен наступний, перш ніж назвати своє ім'я, повторює імена попередніх учасників.

2. «Дві правди і одна брехня».

Для економії часу учасники розраховуються на 1,2,3,4.

Викладач пропонує вибрати по 2 учні під кожною цифрою.

Потім пропонує розрахуватися на 1-2, вибирає перші номери і потім пропонує «щасливчикам» розрядити обстановку, зігравши в гру «Дві правди і одна брехня». Гравцям пропонується сказати про себе два правдиві твердження і одне таке, що не відповідає дійсності.

Наприклад: Я народилася в місті Черкаси, грала головну роль у фільмі «Володар кілець» і дуже люблю морозиво.

Така вправа сприяє створенню розкутої вільної атмосфери в тренінговій групі, згуртовує колектив.

3. Ухвалення «Угоди» - правила роботи групи

Для того, щоб з самого початку занять учні відчули відповідальність за своє навчання і для підвищення ефективності засвоєння матеріалу, необхідно прийняти угоду, тобто правила поведінки на занятті-тренінгу. Пункти угоди необхідно наперед записати на папері або дошці. Угода прикріплюється на видне місце, зачитується кожен пункт і після сумісного обговорення приймається. Можуть бути прийняті нові пункти, запропоновані учасниками. Необхідно пояснити групі, що після голосування всі учасники несуть відповідальність за виконання пунктів угоди. Ухвалення угоди сприяє також створенню такої обстановки, щоб кожен учасник зміг відкрито висловлюватися свої відчуття і погляди, не боятися стати об'єктом насмішки і критики, бути впевненим у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи. Угода знаходиться на видноті до закінчення всього тренінгу.

Приклад угоди

ü ми всі відповідальні за своє навчання;

ü слухаємо один одного, не перебиваючи;

ü говорить хтось один,

ü діє правило «піднятої руки»;

ü говоримо по суті;

ü ділимося відкрито своїми думками;

ü «дурних» питань не буває;

ü дотримуємося конфіденційності;

Частина ІІ. Хід тренінгу:

Тренінгова вправа №1. «Близькі люди»

1.Учасники тренінгу сідають в коло і викладач дає завдання: виберіть для себе 5 близьких вам людей.

2. Розташувати всіх близьких по ступеню значущості для учасників. Наприклад, на перше місце - мама, потім - батько, брат, сестра, друг і т.д.

Запитаєте учнів, чи важко їм було робити такий вибір?

Вступне слово вчителя: у кожного з нас є близькі і дорогі нам люди. Але так в житті буває, що люди хворіють. Багато близьких страждають на серйозні захворювання і дуже шкода, що ми нічим їм не можемо допомогти.

А бувають хвороби, якими можна заразитися по дурості, по незнанню. Саме тому ми сьогодні з вами поговоримо про найстрашнішу хворобу людства - СНІД.

Тренінгова вправа №2: Мозкова атака.

Питання для обговорення: «Що ви чули про ВІЛ/СНІД? Вислови записуються на великих листах паперу або дошці, учитель підводить підсумки, акцентуючи увагу на тому, що ВІЛ-інфекція, в даний час, невиліковне захворювання, викликається вірусом імунодефіциту людини, що немає вакцини від цього захворювання, що єдиний захист від ВІЛ - це безпечна поведінка. Звернете увагу учнів, що СНІД - зовсім не чума. ВІЛ і збудник чуми мають абсолютно різні шляхи передачі. Порівняння ВІЛ/СНІДу з чумою нагнітає страх і сприяє дискримінації людей з ВІЛ.

Міні-лекція про походження СНІДу.

Часто ставлять питання: «Звідки узявся ВІЛ?» В даний час є всі підстави вважати, що поява ВІЛ - результат еволюційного розвитку вірусу імунодефіциту мавп, який перейшов через видовий бар'єр і став хвороботворним для людини. Трапилася ця подія в кінці 40-х початку 50-х років XX століття. А перші випадки Сніду були описані в США в 1981 році. Вірус імунодефіциту людини відкритий в 1983 році Люком Монтаньє з Інституту Пастера у Франції і майже одночасно і незалежно від нього Робертом Галло в США, за що ці учені удостоєні Нобелівської премії. Дуже швидко з'ясувалося, що люди з ВІЛ/ СНІД є і в інших країнах. Особливо багато заражених проживає в Африці.

ВІЛ є дрібною частинкою діаметром близько 100 нм. ВІЛ проникає у клітини імунної системи, перш за все в так звані лімфоцити - помічники (Т-хелпери). Т-лімфоцити несуть на своїй поверхні білки - рецептори, з якими зв'язується білок вірусу. Проникаючи в клітину, ВІЛ змінює її так, що вона сама починає проводити інші віруси. В результаті ВІЛ розмножується, а клітина гине. ВІЛ особливо небезпечний тим, що може жити в організмі протягом багатьох років, ніяк себе не проявляючи.

Тести на ВІЛ - спеціальні лабораторні аналізи крові, які дозволяють виявити антитіла до ВІЛ (непряме свідчення того, що людина інфікована) або навіть сам ВІЛ (пряме свідчення).

Якщо результат тестування на ВІЛ позитивний, то велика вірогідність того, що людина заражена. В цьому випадку проводиться ще одне дослідження спеціальним, точнішим методом.

Обстеження на ВІЛ в нашій країні проводиться на основі добровільності, анонімності і конфіденційності. Ніхто не може примусити людину пройти обстеження на ВІЛ, якщо він сам цього не хоче. Це означає, що рішення про те, чи потрібно перевірятися на ВІЛ, людина повинна прийняти сама.

Якщо людина вирішила пройти огляд на ВІЛ це має сенс зробити не раніше, ніж через три місяці після моменту передбачуваного зараження (щоб не потрапити в період серологічного вікна). Ще через три місяці (з моменту передбачуваного зараження в цьому випадку пройде півроку) тестування на ВІЛ слід повторити, щоб бути упевненим в результаті.

Тренінгова вправа №3. Ситуативне завдання.

Людина здала кров на аналізи і тільки що дізналася, що у неї виявлений ВІЛ. Що вона відчуває? Що стане робити?

Викладач зачитує ситуацію і вислуховує думку учнів.

Висновок: більшість людей відчувають сильну тривогу, страх за себе або за своїх близьких, гнів, пригніченість, відчай. Коли вас переповнюють відчуття, найважливіше - не ухвалювати поспішних рішень. Якщо це відбудеться, важливо отримати підтримку і розуміння з боку близьких, гідно прожити відпущений час.

Тренінгова вправа №4. Тест: «Що Ви знаєте про СНІД?»

Кожен учень отримує тест і вписує букву «В», якщо відповідь Вірна або букву «Н», якщо вважає, що відповідь Невірна.

Потім відповіді обговорюються в парах, в четвірках.

Після обговорення питання тесту розбираються разом з викладачем.

Таблиця №1. Визначення обізнаності учнів про ВІЛ та СНІД

· Ключ до тесту:

1. Невірно. Не можна заразитися вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) від хворого на СНІД, якщо при цьому не контактувати з його кров'ю.

2. Невірно. Заразитися ВІЛ можна тільки при контакті з кров'ю, спермою або вагінальним секретом ВІЛ-інфікованого або хворого СНІДом.

3. Вірно. Інакше ви ризикуєте заразитися ВІЛ. Для передачі ВІЛ достатньо маленької, невидимої оком крапельки зараженої крові в ін'єкційному розчині, в шприці або в голці. Люди не повинні ні з ким ділитися шприцами і голками, навіть голками для проколювання вух і нанесення татуювань.

4. Вірно. Ще не було жодного випадку, щоб хто-небудь заразився ВІЛ у такий спосіб. Пам'ятайте, щоб заразитися ВІЛ, людина повинна контактувати з кров'ю, сім’яною рідиною або виділеннями з піхви ВІЛ-інфікованого.

5. Вірно. Щоб заразитися ВІЛ, людині досить піддатися ризику всього лише один раз. Це не означає, що кожен, хто поступав так одного разу, отримав вірус, але таке могло відбутися. Навіть один раз - це ризик!

6. Невірно. Ви можете заразитися ВІЛ тільки при контакті з кров'ю, спермою або вагінальним секретом ВІЛ-інфікованого або хворого СНІДом. ВІЛ не передається повітряно-крапельним шляхом.

7. Вірно. СНІД - кінцева стадія ВІЛ-інфекції.

8. Невірно. Позитивний результат тесту на ВІЛ означає лише те, що людина інфікована. Бути інфікованим ВІЛ ще не означає, що людина хвора на СНІД, тобто має клінічні прояви захворювання, хоча при цьому людина може передавати вірус іншим людям.

9. Невірно. ВІЛ вражає білі кров'яні тільця, так звані лімфоцити-помічники.

10. Невірно. ВІЛ передається тільки через такі специфічні виділення як сперма, вагінальні секреції, кров і грудне молоко. Хоча вірус може бути виявлений в слині, сльозах, сечі, калі і поті, через ці виділення ВІЛ не передається, якщо тільки в них не присутня кров, оскільки концентрація вірусу в цих виділеннях невелика.

11. Вірно.

13. Вірно. Щоб не заразитися ВІЛ слід уникати контакту з виділеннями із статевих органів і кров'ю. Якщо людина зважується на статеві стосунки, презерватив є кращим засобом оберігання, особливо, якщо він зроблений з латексу з резервуаром (приймачем на кінці, що оберігає презерватив від розриву).

14. Вірно. В результаті загибелі клітин імунної системи виникають важкі захворювання, що викликаються мікробами, якими в звичайних умовах люди не хворіють. До таких захворювань відносяться: туберкульоз, пневмонія, токсоплазмоз, грибкові інфекції, герпес, пухлини і ін.

15. Вірно. Може пройти 10-12 років з часу інфікування ВІЛ, перш ніж у людини з'являться явні симптоми СНІДу.

Міні-лекція про протікання хвороби СНІД

Стадії хвороби

Перша стадія.

Після попадання ВІЛ в організм людини можуть з'явитися ознаки простудного захворювання (підвищення температури, нежить, кашель, збільшення лімфовузлів).

Через 2-3 тижні гострий період проходить. Слід зазначити, що 60-70% випадків протікають без гострого початку. На цій стадії розвитку інфекції неможливо виявити факт зараження. Антитіла до ВІЛ (а саме по їх виявленню в крові говорять про ВІЛ-інфікованість) з'являються тільки через 3-6 місяців після зараження. У цей період тести на ВІЛ даватимуть негативні результати, і називається він «періодом серологічного вікна». Проте, вже з того часу інфікована людина, не знаючи про наявність інфекції, здатна заражати інших.

Друга стадія - ВІЛ-носійство, безсимптомний перебіг ВІЛ-інфекції. Носіїв ВІЛ-інфекції можна виявити тільки при проведенні спеціальних лабораторних досліджень крові. Люди з ВІЛ відчувають себе здоровими, зберігають повну працездатність.

Третя стадія - виникає через декілька років після зараження. На тлі зниження захисних сил організму з'являються різні симптоми хвороби: збільшення лімфатичних вузлів, підвищення температури тіла, розлади кишечника, втрата у вазі. Лікування дає короткочасне поліпшення. Людина ще працездатна.

Четверта стадія - власне СНІД.

СНІД - синдром набутого імунодефіциту людини, є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції.

В процесі розвитку інфекційного захворювання імунна система організму повністю руйнується. Організм не в змозі боротися з різними мікробами і пухлинними клітинами. Розвиваються важкі ураження слизових оболонок, шкіри, органів дихання і людина вмирає.

Тренінгова вправа №5. «Попереджений, одже озброєний»

Як ви думаєте, чому ми сьогодні говоримо про СНІД?

Доведіть, що знання про СНІД необхідні саме в ранньому підлітковому віці.

Наскільки небезпечна ця хвороба для нас, жителів Україні? Для жителів Черкаської області?

Тренінгова вправа №6. Ситуаційні завдання.

Поділіть учасників на 3 групи. Роздайте по одному ситуаційному завданню. Дайте час для роботи в групі, а потім обговоріть відповіді груп.

• У Ваш клас прийшов новий учень. Ви дізналися, що у нього ВІЛ. Що Ви відчуваєте, думаєте, робите?

• Ви дізналися, що у Вас ВІЛ. Що Ви відчуваєте, думаєте, робите?

• Ви дізналися, що Ваш близький друг ВІЛ - інфікований. Що Ви відчуваєте, думаєте, робите?

Висновок: існуючі страхи в суспільстві часто виникають через низьку обізнаність про шляхи зараження ВІЛ. Акцентуйте увагу на тому, що ніхто не застрахований від зараження ВІЛ, обгрунтуйте необхідність підтримки і допомоги людям, що живуть з ВІЛ.

Міні - лекція. Розповсюдження ВІЛ/СНІДу в світі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я сьогодні у світі ВІЛ/СНІДом уражено 34 млн осіб, з яких приблизно третина не має доступу до противірусного лікування. Більше 30 млн вже померли від СНІДу. Щоденно від захворювань, обумовлених СНІДом, помирає близько 5 тис. осіб. На кожну людину, яка розпочинає курс антиретровірусного лікування, припадає 5 нових інфікувань ВІЛ.

При цьому, за даними ООН, епідемія ВІЛ-інфекції в Україні залишається найсерйознішою на Європейському континенті, із найвищим показником поширеності ВІЛ-інфекції у віковій групі 15-49 років – 1,1%. Загальна оціночна кількість інфікованих людей перевищує 375 000 осіб. З 2001 року щорічна кількість вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в нашій країні зросла більш ніж в три рази.

За даними Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, станом на 01.01.2012 року в Україні зареєстровано 202787 випадків ВІЛ-інфекції, в тому числі 170038 дорослих і 32749 – дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів. Захворіли на СНІД 46300 осіб (в т.ч. дорослих – 45171; дітей – 1129), 24626 осіб померли від СНІДу (24316 – дорослих; 310 – дітей).

Згідно з даними офіційної статистики – в Україні кожного дня у 58 осіб встановлювався діагноз ВІЛ-інфекції, у 25-ти осіб – діагноз СНІД, а 8 осіб помирали від захворювань, зумовлених СНІДом.

Кількість померлих від захворювань обумовлених СНІДом в поточному році зросла на 19, 5%. Зростання цього показника пов’язане із пізнім звертанням у заклади охорони здоров’я.

ВІЛ-позитивні та інші особи, що потребують допомоги, звертаються у лікарні лише за крайньої потреби. Адже ставлення до них лікарів залишається негативним. Особливо це стосується груп ризику: наркозалежних, безпритульних, жінок секс-бізнесу і чоловіків з нетрадиційною орієнтацією.

ВІЛ не кара, а вірус, від якого потрібно уміти захищатися. Заразитися ВІЛ може, звичайно ж, кожен, але ризик зараження вище у людей, поведінка яких привертає до передачі ВІЛ. Це споживачі ін'єкційних наркотиків, оскільки вони вводять заражені розчини наркотиків, або використовують заражені інструменти, це люди, що мають статеві зв'язки з багатьма партнерами, якщо вони не захищаються від зараження.

Тренінгова вправа №7. «Власна думка»

Якщо приміщення достатньо велике, можна позначити лінію через всю кімнату, на одному її кінці закріпити табличку «згоден», на другому «не згоден», на середині - «сумніваюся». Учасники, прослуховують спірні твердження (наприклад, ВІЛ-інфікованих людей слід ізолювати), повинні встати у відповідному їх думці місці. Далі учасники груп, що утворилися, діляться своїми думками, пояснюють свої позиції.

Цей метод корисний не тільки для обміну думками, але і для придбання більшої упевненості. Необхідно пояснити учасникам, що кожен має право на свою власну думку.

Таблиця №2. Визначення обізнаності учнів про шляхи передачі ВІЛ

Міні-лекція про необхідність знань про СНІД

З часу відкриття вірусу імунодефіциту людини пройшло 32 років. За цей час СНІД поніс життя більше 35 мільйонів людей в світі. Епідемія ВІЛ/СНІДу давно перестала бути проблемою тільки медичною. Вона торкнулася всіх сфер діяльності людини: політичної, економічної, соціальної, правової, освітньої.

В даний час ВІЛ-інфекція зареєстрована у всіх регіонах України. Ніхто не застрахований від зараження цим страшним вірусом. Але особливо уразливі до ВІЛ-інфекції люди, що практикують небезпечну поведінку: внутрішньовенне введення наркотиків, незахищені статеві контакти.

Підлітки і молодь мають особливо високий ступінь ризику, оскільки слабо інформовані і частіше практикують небезпечну поведінку. Багато молодих людей починають статеве життя ще до повноліття. Крім того, підлітки і молодь частіше прагнуть спробувати алкоголь, наркотики, що знижує їх самоконтроль.

Бути ВІЛ - інфікованим ще не означає, що людина хвора на СНІД. СНІД - кінцева стадія ВІЛ-інфекції. тривалий час (від 5 до 10 років) ВІЛ-інфекція протікає без яких-небудь проявів. Люди, інфіковані ВІЛ (ВІЛ-позитивні), зовні нічим не відрізняються від інших людей. Вони можуть не знати про своє зараження, але здатні заражати інших. ВІЛ-інфекція, поки що, невиліковна.

В період дорослішання підлітки часто вважають, що найпростішим способом досягнення статусу дорослих для них є сексуальні відносини. Проте, ранній початок статевого життя пов'язаний з певним ризиком:

¾ небажана вагітність

¾ зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом

¾ зараження ВІЛ/СНІДом

¾ психологічна травма.

Часто сексуальні відносини поєднуються із споживанням алкоголю і наркотиків, які знижують здатність ухвалювати обгрунтовані рішення, внаслідок чого поведінка стає ще ризикованішою.

Багато підлітків вступають в перший статевий зв'язок зі своїми ровесниками. Деякі дівчата-підлітки після першого статевого контакту переживають почуття розчарування, особливо, якщо незабаром після цього відносини розриваються. Дівчата, як правило, сподіваються, що зв'язок буде постійним і безперервним, а хлопці часто переживають інші почуття.

Рання вагітність піддає матерів-підлітків, на відміну від жінок більш старшого віку, більшому ризику материнської смертності, а також становить небезпеку здоров'ю їх дітей.

Молоді жінки мають вищу сприйнятливість до ВІЛ - інфекції.

Недостатнє розповсюдження серед молодих людей інформації про інфекції, що передаються статевим шляхом, перешкоджає багатьом з них користуватися засобами захисту або ж звертатися по медичну допомогу.

Безпечна статева поведінка грунтується на відповідальному відношенні до свого здоров'я, відповідальному відношенні до сексу і включає відстрочення сексуальних відносин (стриманість), збереження вірності статевому партнерові, використання контрацептивів, презервативів.

Перш, ніж вступати у статеві відносини, потрібно навчитися їх будувати, і перше, що необхідне. - добре пізнати того, з ким збираєтеся це зробити.

Зворотний зв'язок. Підбиття підсумків тренінгу.

Для того, щоб відбулося зараження, необхідне попадання рідин ВІЛ-інфікованого або хворого СНІДом, в яких концентрація вірусу достатня для зараження, в кров здорової людини. Це можливо при наступних ситуаціях:

• сексуальний контакт, що припускає проникнення в тіло партнера: в даному випадку можливе попадання крові, сперми та вагінального секрету в мікротравми, які завжди утворюються на шкірі і слизових оболонках;

• запальні захворювання статевих органів, викликані інфекціями, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, генітальний герпес, трихомоніаз і ін.) збільшують ризик передачі ВІЛ;

• сумісне використання шприців або голок (наприклад, при введенні наркотиків);

• переливання зараженої цілісної крові або її компонентів, пересадка органів і тканин;

• застосування нестерильного хірургічного і ін'єкційного інструментарію, голок для введення яких-небудь препаратів, проколювання вух, нанесення татуювань, пірсингу;

• використання чужих лез для гоління;

• під час виношування і пологів дитини ВІЛ - інфікованою жінкою;

• вигодовування новонародженого грудним молоком ВІЛ - інфікованої жінки.

Таким чином, ВІЛ передається тільки трьома шляхами:

1. Через кров.

2. Статевим шляхом.

3. Від матері до дитини

Звернення до учнів: які незрозумілі питання і не висловлені думки залишилися по даній темі. Що нового ви дізналися на тренінгу? Що було найбільш корисним для вас? Яка інформація була несподіваною для вас?

Використана література

1. ВІЛ / СНІД і трудове законодавство України // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 6. - С. 2.

2. ВІЛ через дружбу: Тренінг // Життя проти СНІДу. - 2006. - № 6. - С. 8.

3. Виноградова С. Боротьба означає перемогти: [Крок у протидію епідемії ВІЛ/ СНІДу] // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 2. - С. 8 - 9.

4. Вірус легковажності: [Епідемія ВІЛ /СНІДу в Україні: Статистика] // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 6. - С. 3.

5. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Здоровий спосіб життя - основа запобігання ВІЛ-інфекції // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 5. - С. 4.

6. Гриценок Л.І., Ткачук І.І. Жити в світі, де є ВІЛ: [Проблема профілактики ВІЛ /Сніду: Світовий аспект] // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 1. - С. 5 - 8.

7. Декларація про прихильність справі боротьби зі СНІДом: Прийнята Резолюцією спеціальної сесії Генеальної Асамблеї ООН від 27 червня 2001 року // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 2. - С. 2 - 4.

8. Запобігати поширенню Сніду: [Проблема] // Уряд. кур"єр. - 2007. - 4 трав. - С. 11.

9. Мазус О. СНІД і демографічна пустеля: [Проблема поширення захворювання] // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 2. - С. 5.

10. Молодь і СНІД: серйозний погляд: Бібліогр. покажч. Вид. 2-е, перероб. і доп. /Держ. б-ка України для юнацтва. - К., 2005. - 47 с.

11. Організація впровадження заходів попередження передачі ВІЛ від матері до дитини // Життя проти СНІДу. - 2006. - № 5. - С. 5 - 7.

12. Питання зачаття дитини для ВІЛ-позитивних пар // Життя проти СНІДу. - 2007. - № 2. - С. 11 - 13.

13. Поширення епідемії СНІДу в Україні: Статистика // Життя проти СНІДу. - 2015- С. 2 - 3.

14. Кущ І.С. Що треба знати про СНІД: [Загальні відомості про хворобу] //Будьмо здорові. - 2007. - № 1. - С. 10 - 11.

Додаток 1.

Асоціативна виставка "Молодь та СНІД - це серйозно".

СТРАХ/СМЕРТЬ

НЕБЕЗПЕКА

ІСТОРІЯ

ДОПОМОГА/ДІАГНОСТИКА

Виставку варто доповнити пам’ятками.

Заходи з профілактики ВІЛ/ СНІД:

1. Статеві контакти - найрозповсюдженіший шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараженню - уникати випадкових статевих контактів, використовувати презерватив.

2. Внутрішньовенне вживання наркотиків не тільки шкідливе для здоров’я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом. Як правило, ті хто вводить внутрішньовенні наркотики, використовують ті самі голки і шприци без стерилізації.

3. Потрібно здійснювати стерилізацію при використанні будь-якого інструментарію, на якому може міститися кров людини, зараженої ВІЛ (хірургічні інструменти, багаторазові системи для переливання крові), як у медичних установах, так і в побуті (манікюр, педикюр, татуювання, гоління і т. п.). Вірус СНІДу не стійкий, гине при кип’ятінні миттєво: при 560 С протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезрозчини. Спирт не вбиває ВІЛ.

4. Обов’язкова перевірка донорської крові!

ПАМ’ЯТАЙ: НАРКОТИКИ ТА СНІД - ПОРУЧ!

Наркотики - це крок до безодні... Небезпечно це чи ні? Спочатку ти летиш, потім розбиваєшся. Перша спроба наркотику - початок такого ж польоту. І кінець буде таким самим.

З продажу наркотиків заробляють дуже багато. Чому іноді їх дають безкоштовно? Розрахунок на те, що той, хто спіймається на наркотичний гачок, буде платити все життя.

Рибі наживку дають безкоштовно, садять, як і тебе, на гачок.

До речі, а чому торговці "наркотою" самі її не вживають? Подумай!

Не можна позбутися наркоманії, просто "попросивши у неї пробачення", як у батьків за поганий вчинок. Наркоманія не пробачає нічого, ніколи і нікому! Кожен наркоман у цьому переконався.

Хто починає вживати "наркоту" стає її рабом.

Уникай тих, хто вживає наркотики: наркотична зараза розповсюджується непомітно!